Najważniejszy punkt odniesienia dla osoby i rzeczywistości stworzonej wg Hryhorija Skoworody (1722-1794)

  • Jarosław Moskałyk WT UAM w Poznaniu
Słowa kluczowe: Skoworoda, osoba, rzeczywistość stworzona, symbol, szczęście, kontemplacja

Abstrakt

Wizja filozoficzno-religijna H. Skoworody głęboko związana z kontekstem historyczno-kulturowym i osobistym posiada również niezwykłe znaczenie o charakterze ideowym. Wybitny myśliciel ukraiński XVIII wieku jako ambitny zwolennik otwartej refleksji nad stosunkiem i przenikaniem rzeczywistości widzialnej i niewidzialnej, czyni duży nacisk na rozwój ludzkiej wrażliwości względem określonych relacji. Zdaniem Skoworody, osobie ludzkiej przypada wyjątkowa rola poznania w sobie różnic i przeciwności występujących między dwoma światami. Będąc istotą cielesno-duchową stanowi ona alegoryczne odbicie tego odniesienia, na jakie skazana jest cała rzeczywistość materialna i nadprzyrodzona. Dzięki nadrzędnej strukturze duchowej, która wyznacza prawdziwy sens i cel istnienia człowieka, każda jednostka ludzka może zachować swoją tożsamość zgodnie z swoim powołaniem.

Bibliografia

Handzel Michał T. 2013. Hryhorija Sawycza Skoworody (1722-1794) teoria poznania samego siebie. Wrocław: www.dbc.wroc.pl/Contel24225/Handzel-doktorat.pl Łużny Ryszard. 1985. Grzegorz Skoworoda. czyli sacrum w literaturze Ukraińców. Znak 367 (6): 66-80.
Pietsch Roland. 1996. O mistyce i metafizyce u Hryhorija Skoworody. tłum. A. Pańta. W Drodze 1: 64-75.
Pilipowicz Denys. 2010. Rozmowa o duchowym świecie Hryhorija Skoworody. Filozofia – Teologia – Mistyka. Kraków. Fundacji św. Włodzimierza.
Zakydalsky Taras. 1965. The theory of man in the philosophy of Skovoroda. Bryn Mawr College.
Багалій Дмитро. 1992. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. Київ: „Орій” при УКСП „Кобза”.
Білич Тарас. 1957. Свідогляд Г. С. Сковороди. Київ: Київський держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка.
Козій Дмитро. 2000. Три аспекта самопізнання у Сковороди. Хроніка 37-38: 475-487.
Матковська Ірина. Голубович Ірина. 1998. „Три світи” Григорія Сковороди західноєвропейський філософський контекст ст. (Г. Сковорода і К. Поппер). Слов’янський збірник 3: 144-149.
Марченко Oлег. 1991. Экзегеза у Григория Сковароды: некаторые аспекты изучения. Весник Харковского университета 354: 86-96.Петров Віктор. 1995. Особа Сковороди. „Філософська і соціологічна думка” 1-2: 191-211. 3-4: 169-188. 5-6: 183-234.
Сковорода Григорій С. 1973. Харковскія Басни. Повне зібрання тварів у двох томах. t. 1: 107-133. Київ: Наукова думка.
Сковорода Григорій С. 1973. Розговор, называемый алфавит, или букварь мираю. Повне зібрання творів у двох томах. т. 1: 411-463. Київ: Наукова думка.
Сковорода Григорій С. 1973. Наркісс. Розглагол о том: узнай себе. Повне зібрання творів у двох томах. т. 1: 154-200. Київ: Наукова думка.
Сковорода Григорій С. 1973. Книжечка называемая Silenus Alcibiadis, Икона Алківіадская (Израилскій змій). Повне зібрання творів у двох томах. т. 2: 6-31. Київ: Наукова думка.
Сковорода Григорій С. 1973. Начальная дверь ко христианскому добронравю. Повне зібрання творів у двох томах. т. 1: 144-153. Київ: Наукова думка.
Сковорода Григорій С. 1973. Убудшеся вид Бша славу его. Повне зібрання творів у двох томах. т. 1: 136-138. Київ: Наукова думка.
Сковорода Григорій С. 1973. Симфоніа, нареченная Книга Асхань о познаній самого себе. Повне зібрання творів у двох томах. т. 1: 201-262. Київ: Наукова думка.
Софронова Людмила. 2002. Три мира Григория Сковороды. Москва: Индрик.
Чижевський Дмитро. 2003. Філософія Г. С. Сковороди. Харків: Прапор.
Шевченко Віталій. 2005. Бібля і давня українська література: до питання впливу та інтепретаційних підходів. Визвольний шлях 11(692): 72-89.
Opublikowane
2016-05-31
Dział
Z problematyki teologicznej